Мені дуже пощастило з моїми першими керівниками. Вони були дуже відкритими, щиро цікавились людьми і дотримувались принципу меритократії. За ним перемагає той, хто дійсно кращий. А ще мої керівники створювали атмосферу зростання, в якій всі ділились інформацією один з одним. За перші три роки роботи в ПУМБ я стільки всього перейняв, так багато чому навчився і навіть прийняв для себе певну рольову модель керівника.

ПРО ЗМІНИ

Організація, в якій я працював, дуже сильно змінювалася. Коли я прийшов, це була компанія з міжнародним капіталом (50/50), яка співпрацювала з великою кількістю іноземців. Це була дійсно унікальна для України організаційна структура. Ми впроваджували дуже багато практик, які приходили з Заходу. Але на певному етапі трапився конфлікт у акціонерів. І цей конфлікт для мене став певною точкою зростання, адже я опинився на піку інтересів двох сторін. У них сильно розходилися уявлення про те, як потрібно працювати далі, яка повинна бути, наприклад, кредитна політика. А я був людиною, яка очолює ризики і пише фінальний висновок. На той час було двоє керівників, кожен з яких вимагав абсолютно протилежне, і обидва говорили: «Не зробиш, як я сказав, я тебе звільню». Я робив по-своєму, адже вірив, що є інший погляд, є правильні позиції і не потрібно грати в політику. Загалом я думав, що мене звільнять, проте звільнили обох цих керівників, а мене підвищили.

ПРО КУЛЬТУРУ І ЛІДЕРСТВО

Для мене завжди була важливою наявність сильних людей поруч. Більш того, я фокусувався на тому, щоб ці люди були дуже різні.

Зараз я намагаюся бути центристом: коли потрібно – жорстким, коли потрібно – підтримуючим. Проте домінуюча якість – створення психологічного зв'язку між людьми. Коли я став керівником, команда складалась з дуже сильних, незалежних, але роз'єднаних людей. Я розумів, що кожен з них окремо є просто супер-профі. Але саме це їм заважає розмовляти один з одним через власне его – воно домінує і загальний інтерес погано стикується. Моїм завданням було знайти спосіб «склеїти» їх разом, згуртувати людей навколо спільних цілей і цінностей. Якби це не вийшло, потрібно було б міняти або мене, або цих людей. Але мені здається, що у мене вийшло. Плинність у нашій команді була, але дуже невелика. Мої колеги зуміли зловити цю нотку синхронізації один з одним, гармонії, яку потрібно збудувати, і це почало працювати. Тож я думаю, що моя особиста сила якраз в умінні гармонізувати команду складних, незалежних, сильних професіоналів.

ПРО КОМАНДУ

Одна з найважливіших якостей ефективної команди – здорова суперечка, конструктивний конфлікт. Але важливо, щоб дискусії закінчувалася спільними домовленостями і зобов'язанням кожного члена команди. Одна з найбільших проблем – коли конфлікт закінчується тим, що учасники залишилися на своїх позиціях, начебто всі або хтось поставив крапку, а кожен пішов та почав робити по-своєму. На мій погляд, сила всіх успішних команд в тому, що вони можуть сперечатися багато, але якщо вони домовилися, це стає частиною зобов'язання кожного.

Друга важлива складова команди – спільні цінності. Люди можуть бути супер технічно/стратегічно підкованими, мати професійний досвід, але якщо ціннісно вони різні – я впевнений, що у них нічого не вийде.

Третя важлива річ – склад команди. Вона повинна бути обов'язково гендерно збалансована. На особистому досвіді я багаторазово переконувався, що такий склад дає не просто суму сил, а їх примноження. Енергетика такої команди, її синергія, здатність долати труднощі та шукати нові рішення стають набагато сильніші.

ПРО ВІДНОВЛЕННЯ СИЛ

Менеджмент особистої енергії важливий для кожної людини. Можливо, у лідера потреба в енергії трохи більша, адже він повинен більше ділитися нею, надихати людей. Тому я намагаюся вивчити себе, зрозуміти свої почуття. Починаючи з банальних речей: скільки мені потрібно спати, коли лягати і прокидатися, що їсти, як проводити вихідні – все це допомагає створювати потрібний ритм життя.

Є стандартні щоденні дії. В моєму випадку це ранкова прогулянка з собакою, яка налаштовує на сприйняття світу, після цього інтенсивна зарядка близько 60 хвилин та контрастний душ – все, я готовий. По дорозі на роботу я слухаю щось інтелектуальне, бо це налаштовує мозок на нові ідеї. Якщо потрібно вирішити складні питання, мені особисто дуже допомагає класична музика. Я її вмикаю, і мозок починає шукати складні конструкції і знаходити свіжі рішення. А дорогою додому мене відновлює джаз – вмикаєш і розслабляєшся, відкидаєш тривоги, сумніви і приходиш в родину іншою людиною.

А ще, крім сім'ї і роботи, протягом дня повинен лишатися час на себе. Для того, щоб поповнювати власний ресурс, побувши наодинці з собою. А ще, звісно, приємно поговорити з розумною людиною. В оточенні обов'язково повинен бути хтось, з ким цікаво поговорити та кого цікаво послухати.

ПРО ЛІДЕРСЬКІ ЗДІБНОСТІ

Зараз дуже популярне запитання: лідерами стають чи народжуються? Мені здається, що лідер починається з бажання змінювати світ навколо себе. Якщо таке бажання є – вже є лідерські здібності, які можна розвивати.